Кісспептин-10 (Kisspeptin-10)

Кісспептин-10 (KP-10, метастин 45–54) — десятиланковий амідований фрагмент ендогенного кісспептину, фінального пептидного продукту гена KISS1. Хоча в ньому відсутні перші 44 залишки повнорозмірного метастину-54, KP-10 повністю зберігає спорідненість до рецептора GPR54 (KISS1R) і являє собою мінімальну активну послідовність. Цей Gq/11-зв’язаний GPCR експресується переважно на ГнРГ-нейронах преоптичної ділянки й аркуатного ядра гіпоталамуса; його активація вмикає фосфоліпазу C, мобілізує внутрішньоклітинний кальцій і деполяризує мембрану нейрона, що веде до викиду ГнРГ у портальний кровотік гіпофіза.

Механізм дії. У гризунів і приматів навіть субнаномолярні дози KP-10 викликають відтворюваний імпульс ЛГ/ФСГ. Попереднє введення антагоністів ГнРГ-рецептора скасовує ефект — доказ того, що KP-10 працює вище ГнРГ-нейрона, а не безпосередньо на гонадотропоцитах. В аркуатній популяції KNDy-нейронів кісспептин ко-локалізований з нейрокініном B і динорфіном і формує «GnRH pulse generator» — ендогенний пейсмейкер частоти імпульсів осі. Період напіввиведення нативного KP-10 у людини малий (~4 хвилини), що зручно для гострих імпульсних протоколів, але не підходить для тривалої модуляції; для хронічних робіт беруть аналоги із заміною в позиції 6 (Tyr6→D-Tyr6) або варіанти C54Y/C53R з більшим T½.

Напрями досліджень. Гіпогонадотропний гіпогонадизм — відновлення імпульсної секреції ЛГ (Seminara та співавт., NEJM 2003; George та співавт., JCEM 2011); challenge-тест KP-10 як альтернатива ГнРГ-стимуляції за затримки статевого розвитку; репродуктивна нейроендокринологія — внесок KISS1 у позитивний зворотний зв’язок естрогену та в сезонні/циркадні ритми; зв’язок метаболізму й репродукції (залежність від лептину й інсуліну, ініціація пубертату, FHA); онкологія — ген KISS1 як метастаз-супресор, що інгібує міграцію клітин через RhoA/ROCK. Реконституйований розчин схильний до агрегації за pH > 7; за роботи з нейтральними буферами додають 0,01% Tween-20 або насичення BSA.

Комплектація. Флакон KP-10 5 мг ліофілізату, запаяний під інертним газом; два інсулінові шприци U-100 та дві спиртові серветки. Бактеріостатична вода для відновлення замовляється окремою позицією. Сертифікат HPLC-аналізу наведено в картці товару та в загальному розділі лабораторних сертифікатів.

Зберігання. У запечатаному флаконі ліофілізат зберігає стабільність при −20 °C до 24 місяців; відновлений розчин тримають при 2–8 °C та витрачають протягом 12 тижнів, не допускаючи повторних циклів заморожування й розморожування.

Призначення та обмеження. Матеріал відпускається лише для роботи в акредитованих лабораторіях — дослідження in vitro, клітинні культури, доклінічні моделі. Він не є лікарським засобом, БАД чи препаратом для введення людині; відповідальність за дотримання локальних регуляторних вимог несе покупець.