Іпаморелін (Ipamorelin)

Іпаморелін (Ipamorelin, NNC 26-0161) — селективний пентапептид-секретагог гормону росту, агоніст грелінового рецептора GHS-R1a, що постачається ліофілізатом для ендокринологічних досліджень.

Механізм дії. Іпаморелін зв’язує GHS-R1a у гіпофізі та гіпоталамусі, запускаючи Gq-сигналінг, мобілізацію кальцію й імпульсний викид гормону росту. На відміну від ранніх GHRP (GHRP-6, гексарелін) він високоселективний і практично не підвищує рівні кортизолу, пролактину й АКТГ, що робить його чистим інструментом вивчення соматотропної осі. Дія синергічна з аналогами GHRH, оскільки задіює окремий рецепторний шлях.

Напрями досліджень. Соматотропна вісь: імпульсна секреція ГР, порівняння з GHRH-аналогами. Селективність рецептора: мінімальний вплив на кортизол/пролактин. Метаболізм і склад тіла: доклінічні моделі. Апетит: грелін-залежна регуляція харчової поведінки. Кісткова тканина: ГР/IGF-1-опосередковані ефекти.

Комплектація. Флакон Іпаморелін 5 мг ліофілізату, запаяний під інертним газом; два інсулінові шприци U-100 та дві спиртові серветки. Бактеріостатична вода для відновлення замовляється окремою позицією. Сертифікат HPLC-аналізу наведено в картці товару та в загальному розділі лабораторних сертифікатів.

Зберігання. У запечатаному флаконі ліофілізат зберігає стабільність при −20 °C до 24 місяців; відновлений розчин тримають при 2–8 °C та витрачають протягом 12 тижнів, не допускаючи повторних циклів заморожування й розморожування.

Призначення та обмеження. Матеріал відпускається лише для роботи в акредитованих лабораторіях — дослідження in vitro, клітинні культури, доклінічні моделі. Він не є лікарським засобом, БАД чи препаратом для введення людині; відповідальність за дотримання локальних регуляторних вимог несе покупець.